Так, мабуть, можна назвати всесвітньо відомого англійського письменника-фантаста Артура Кларка, що недавно пішов від нас на 91-м року життя. Він сподівався зустріти своє 100-летие на борті орбітальної космічної станції, оскільки у світі невагомості, як він уважав, земна гравітація вже не буде досаждати йому, заважаючи пересуватися

Однак цього не трапилося. А які ще прогнози, зроблені Кларком за його довге життя, здійснилися, які не збулися, і що він нам ще напророчив?

Щоб довідатися це, давайте оглянемося назад, у початок століття, і простежимо, як звичайний англійський школяр, син фермера, доріс до слави всесвітнього пророка, знаменитого письменника, книги якого переведені на десятки мов і видані загальним тиражем у мільйони екземплярів. Про шкільні роки майбутнього письменника, що народився 16 грудня 1917 року в місті Майнхед (графство Сомерсет), відомо мало.

Він нічим не виділявся серед своїх ровесників. Закінчивши школу, у віці 19 років Артур переїхав у Лондон, де знайшов собі посаду аудитора вказначействе.

У вільний час він цікавився проблемами космічних польотів і знайшов собі однодумців, вступивши в Британське міжпланетне суспільство. Нові друзі по достоїнству оцінили красномовство й оригінальність мислення Кларка й в 1940 році обрали його головою суспільства

З початком Другої світової війни був покликаний у Королівські ВВС і, будучи лейтенантом, брав участь у розробці радарної системи для спрощення пілотам навігації в складних метеоусловиях. Цей період життя згодом був описаний їм у документальному романі «Укочений шлях» (1963).

Після війни Кларк пішов знову вчитися й з відмінністю закінчив знаменитий Королівський коледж у Лондоні по спеціальностях «Фізика» і «Математика». Під час навчання Кларк почав писати свої перші оповідання й повести

Але друкуватися він став досить пізно, в 1946 році, на порозі свого 30-летия. Зате швидко домігся визнання

Уже за перші романи про космос він був нагороджений преміями Небьюла й Хьюго.

А міжнародна організація ЮНЕСКО - підрозділ ООН, що займається культурою - нагородила його премією Калинга. На перший погляд здається, що Артур Кларк пішов по стопах своїх попередників - Жуля Верна й Герберта Уеллса.

У його книгах є й мальовнича популяризація досягнень науки, і легкий гумор, і плакатно спрощені образи героїв, що втілюють ідеали добра

Однак він зовсім не став затворником, як Жуль Верн, або таким снобом, як Герберт Уеллс. В 50-е роки ХХ століття Артур Кларк захопився підводним плаванням і кінозйомками життя морячи

Він навіть переселився ближче до теплого моря й з 1956 року став жити в Республіці Шрі-Ланка, на Цейлоні, неподалік від міста Коломбо. В 1964-1968 роках письменник почав працювати вкино.

Разом з режисером Стенли Кубриком він створив сценарій фільму «2001 рік: космічна Одиссея» по своєму ж романі

Кінокартина, як і книга, мала шумний успіх

Незабаром письменник був запрошений у США для участі в передачах про висадження американських астронавтів на Місяць

В 1970 році він, спільно СН.

Армстронгом, М. Коллинзом і Е.

Олдрином випустив документальну книгу «Уперше на Місяці».

В 80-е роки письменник активно співробітничав стелевидением.

На телеекранах багатьох країн миру пройшли багатосерійні передачі «Таємничий мир Артура Кларка» і «Мир дивних явищ Артура Кларка».

В 2005 році Кларк написав «Останню теорему», що стала і його останньою книгою. На заході свого життя через перенесений поліомієліт Кларк не міг самостійно пересуватися, перестав щодня поринати вморе.

Однак до останніх днів він вів переписку зі своїми колегами в усьому світі, генерував нові ідеї. У світовій літературі за Кларком закріпилася слава отакого пророка, що зумів пророчити багато змін і винаходи ХХ століття

Багатьом шанувальникам наукової фантастики добре відомі «Три закони Кларка», сформульовані в книзі «Профілі майбутнього». Перший говорить: «Якщо заслужений, але літній (у фізику, математику й астронавтиці старше 30 років, в інших науках - старше 40 років) учений заявляє, що щось можливо, - він, звичайно ж, прав

Коли ж він заявляє, що це неможливо, - він, найімовірніше, помиляється». Другий закон Кларка звучить так: «Єдиний шлях виявлення меж можливого полягає в тому, щоб наважитися зробити один крок у неможливе», а третій: «Будь-яка перспективна техніка невіддільна від чарівництва».

Після публікації письменник пояснив, чому сформулював саме три закони. За його словами, він вирішив зупинитися на цій цифрі, тому що саме тих законів Ньютонові виявилося досить, щоб сформулювати основи небесної механіки, а Азимову - щоб установити правила безпеки вробототехнике.

Але потім все-таки не удержався й продовжував формулювати всі нові закони, довівши їх аж до 69-ти. Перший досвід знаменитих пророкувань Кларка зв'язують із опублікуванням статті «Ретранслятори поза Землею» в 1945 році, де фантаст висунув ідею використання геостаціонарних супутників для радіозв'язку й ретрансляції телесигналів

Говорять, письменник не запатентував свій винахід, тому що просто не вірив, що ідею можна буде реалізувати при його житті. Однак насправді ідея, що називається, носилася в повітрі й була здійснена, як тільки з'явилися технічні можливості запуску ракет на геостаціонарну орбіту висотою 36 000 км.

Однієї з улюблених футуристичних ідей Кларка було використання космічного ліфта - спеціального підйомника, що доставляє вантажі на орбітальні станції

Цей пристрій, описаний у романі «Фонтани раю», було взято за основу при розробці прототипу, що пройшов випробування в 2004 році. Однак сам Кларк запозичив ідею в ленінградського інженера Юрія Арцутанова й лише популяризував її.

Втім, і сам Артур Кларк в інтерв'ю журналу «Ньюсуик» в 2001 році відверто сказав, що здатно помилятися

«Ми не настільки просунулися в створенні пілотованих космічних апаратів, наскільки я сподівався

Готелю “Хилтон” поки що немає на навколоземній орбіті, але станція “Мир” уже була чимсь начебто комічного готелю, хоча по зручностях заслуговувала лише одну з половиною зірку...

» Не існує поки й мислячого комп'ютера, хоча його створення, безумовно, можливо й буде здійснено, на думку Кларка, до 2020 року. Головним же своїм пророкуванням Артур Кларк уважав от яке. Людство нині стоїть на порозі знаходження біологічного безсмертя, думав він. Незабаром наступить час, коли мозок кожної окремої людини може бути «перевантажений» у новий носій, яким може стати інший організм або кибер. Причому скопійований інтелект може бути поміщений і в клоновану форму людини, що забезпечить появу повної фізіологічної й інтелектуальної копії організму». Сам же письменник у надії знову відродитися у формі клону почав нетрадиційну акцію. Пасмо його волось було відправлено на міжпланетному зонді убік Чумацького Шляху базованої в Х'юстоні (США) американською компанією «Зустріч: 2001». «Буде цікаво, якщо коли-небудь якась сверхцивилизация наткнеться на космічну “посилку” і відтворить мене», - пожартував Кларк по цьомуе приводу


Пророкування